Застосунок клініциста Can-SCIP
  1. Can-SCIP
  2. ПРОЦЕС РОЗРОБКИ

ПРОЦЕС РОЗРОБКИ

Процес розробки настанови Can-SCIP

Настанова Can-SCIP була розроблена з використанням Циклу адаптації настанов (ADAPTE) (www.adapte.org), який спочатку був запозичений і модифікований з процесу, розробленого Graham & Harrison (2005). Етапи цього процесу детально описані в роботі Patsakos et al. (2021)

Нижче наведено короткий опис процесу розробки Настанови.

(1) Створення групи експертів:

Клініцистів, осіб із життєвим досвідом, директорів програм, експертів із тлумачення знань, дослідників, адміністраторів та інші зацікавлені сторони було запрошено приєднатися до експертної групи Can-SCIP у травні 2019 року. Членам групи було запропоновано повідомити про будь-які конфлікти інтересів, участь у дослідженнях, а також вказати свою роль і дисципліну.

(2) Пошук і вилучення раніше опублікованих настанов:

Було проведено систематичний огляд клінічних настанов, присвячених лікуванню та науково обґрунтованим рекомендаціям в області УСМ.

Керівний комітет Can-SCIP проконсультувався з бібліотекарем з медичних наук Університету Британської Колумбії, для отримання допомоги в формуванні пошуку. Пошук проводився в наступних базах даних:

  • PubMed,
  • Medline,
  • Embase,
  • CINAHL, and
  • PsycINFO

Крім того, до пошуку були включені індекси та бази даних, які спеціально архівують клінічні настанови та медичні докази:

  • NCCIH Clearinghouse,
  • Clinical Key,
  • Trip Medical Database,
  • DynaMed Plus,
  • Scottish Intercollegiate Guidelines Network,
  • CADTH Grey Matters tool,
  • Guidelines International Network, and
  • Physiotherapy Evidence Database Ratings).

Ключові пошукові терміни включали: 'ураження спинного мозку', 'дисфункція спинного мозку', 'тетраплегія', 'квадриплегія', 'параплегія', 'порушення функції спинного мозку', 'ушкодження спинного мозку' (включаючи скорочення цих термінів УСМ) та 'клінічні настанови'.

Для включення розглядалися КН, опубліковані в період з 2011 по 2018 рік англійською або французькою мовами, написані чотирма або більше авторами, застосовні в умовах канадської системи охорони здоров'я, у т.ч. доказові рекомендації для дорослих старших за 18 років. Систематичні огляди були виключені, як і короткі доказові документи, але їхні списки посилань було проаналізовано вручну, щоб знайти будь-які додаткові клінічні настанови для включення в дослідження. Керівний комітет Can-SCIP звернувся до зацікавлених організацій, щоб визначити КН, які перебувають на стадії розробки.

(3) Процес оцінки якості настанови з використанням інструменту AGREE:

Потім кожна прийнятна КН оцінювалася індивідуально двома-чотирма оцінювачами з експертної групи та/або керівного комітету Can-SCIP з використанням інструменту «Оцінка керівних принципів для досліджень та оцінки II» (AGREE II; https://www.agreetrust.org/wp-content/uploads/2017/12/AGREE-II-Users-Manual-and-23-item-Instrument-2009-Update-2017.pdf).

Інструмент AGREE II оцінює процес розробки настанови та якість настанови в шести сферах, включаючи: (1) обсяг і мету, (2) залучення зацікавлених сторін, (3) ретельність розробки, (4) чіткість викладу, (5) застосовність і (6) редакційну незалежність.

Для того, щоб усі члени експертної групи були ознайомлені з використанням інструменту AGREE, були проведені тренінги. Кожній клінічній настанові було присвоєно стандартизовану оцінку від 1 до 100 балів (100 балів - найвища оцінка) рецензентом з експертної групи.

Оскільки Посібник користувача AGREE не визначає мінімальний бал, який вважається «низькою якістю», Керівний комітет Can-SCIP встановив орієнтир для включення до списку 40%; при цьому бали, вищі за 40%, означають вищу якість, а нижчі за 40% - нижчу якість. Клінічні настанови, які отримали бал AGREE нижче 40%, були виключені з процесу розгляду рекомендацій.

(4) Створити матрицю рекомендацій для відбору рекомендацій з КН:

Матриця рекомендацій була створена для порівняння подібних або таких, що перетинаються, рекомендацій у всіх включених КН. Рекомендації КН та докази, отримані з SCIRE, були розділені в матриці на двадцять чотири області, що мають відношення до лікування та догляду за пацієнтами з УСМ.

Оскільки для різних відібраних КН використовувалися різні системи оцінювання доказовості, керівний комітет Can-SCIP застосував стандартизовану систему оцінювання.

(5) Пошук літератури командою SCIRE за пріоритетними темами:

Процес пошуку було посилено систематичним пошуком літератури з питань УСМ, проведеним командою проєкту Spinal Cord Injury Research Evidence (SCIRE)(https://scireproject.com/) щоб гарантувати, що включені рекомендації ґрунтуються на найсучасніших доказах.

Докази, сформульовані командою проєкту SCIRE, було додано до синтезованих матеріалів перед скликанням всієї експертної групи, щоб полегшити формулювання рекомендацій de novo у випадках, коли не було існуючих рекомендацій, або коли існуючі рекомендації були застарілими, недостатніми або не відповідали канадському контексту.

(6) Консенсусна нарада для відбору та/або адаптації рекомендацій Can-SCIP з опублікованих рекомендацій або розробки нових:

15-16 жовтня 2019 року в Ніагара-Фоллс, провінція Онтаріо, Канада, відбулася дводенна Консенсусна конференція. Експертна група була скликана на дводенну зустріч перед 8-ю Національною конференцією Канадської асоціації реабілітації ураження спинного мозку (CSCI-RA) в Ніагара-Фоллс, провінція Онтаріо, Канада, в жовтні 2019 року. Усі члени експертної групи заповнили декларації про конфлікт інтересів.

Членам експертної групи було запропоновано розглянути сфери, в яких вони мають досвід або унікальну точку зору, щоб зробити свій внесок. П'ятдесят членів експертної групи розглянули матрицю рекомендацій самостійно перед Консенсусною конференцією та в невеликих робочих групах під час неї. До складу кожної робочої групи було включено щонайменше дві особи з життєвим досвідом УСМ, щоб забезпечити врахування їхніх поглядів.

Основні заходи, проведені членами експертної групи на консенсусній конференції:

  • Огляд оцінки якості раніше опублікованих настанов з найкращих практик у сфері УСМ.
  • Розглянути таблиці доказів, отримані з систематичного огляду SCIRE.
  • Розробити або доопрацювати рекомендації: Кожна робоча група відібрала рекомендації з існуючих клінічних настанов для включення, зміни або уточнення існуючих рекомендацій на основі сучасних доказів (наприклад, переформулювання з використанням канадської термінології, розділення деяких об'ємних рекомендацій на дві окремі рекомендації), або розробила нові рекомендації на основі найсучасніших доказів, наданих проєктом SCIRE. Крім того, нові рекомендації з консенсусною підтримкою були сформульовані експертами в кожній робочій групі. У підсумку, рекомендації були або прийняті в оригінальних формулюваннях, або переглянуті/переформульовані на основі сучасних доказів/обставин.

  • Присвоєння рівня доказовості: експерти проаналізували рекомендації та підтверджуючі докази, і присвоїли їм один з 3 рівнів доказовості.

    • (i) розділ спектру надання допомоги, до якого застосовуються рекомендації (догоспітальний, гострий та хірургічний, реабілітація третинної ланки, громада),
    • (ii) неврологічний рівень ураження та AIS, на які поширюється рекомендація,
    • (iii) чи стосується рекомендація особи з певним синдромом спинного мозку – центральним спинномозковим синдромом, переднім спинномозковим синдромом, заднім спинномозковим синдромом, синдромом Браун-Секара або синдромом кінського хвоста;
    • (iv) чи застосовується рекомендація до людини з нейрогенним кишківником або сечовим міхуром за типом ураження верхнього мотонейрона; і,
    • (v) чи існують групи, до яких ця рекомендація не застосовується.
  • Визначити потенційні набори інструментів/ресурсів, які можуть допомогти у впровадженні. Експертів попросили надати списки веб-сайтів, публікацій, правил прийняття рішень та інших інструментів впровадження, які можуть бути використані для полегшення сприйняття рекомендацій.

(7) Експертне консенсусне голосування та остаточні пропозиції щодо змін:

Експертна група проголосувала за всі рекомендації, використовуючи інструмент онлайн-опитування Survey Monkey®.

Для кожної рекомендації група експертів визначила, чи рекомендація має бути включена в Настанову Can-SCIP, чи вона не має бути включена в Настанову Can-SCIP, або чи має рекомендація бути включена в Настанову Can-SCIP, але за умови подальших модифікацій. Рекомендації, які отримали менше 80% згоди, були виключені з Настанови Can-SCIP.

(8) Завершення класифікації та формулювання рекомендацій:

Керівний комітет Can-SCIP адаптував і допрацював кожен проєкт рекомендації на основі відгуків, отриманих від групи експертів, і встановленого формату для рекомендацій, заснованого на вагомості доказів, що лежать в основі рекомендації.

(9) Зовнішнє рецензування:

У рамках процесу валідації Настанова Can-SCIP пройшла зовнішнє рецензування визнаними міжнародними експертами в галузі УСМ, які не брали участі в процесі розробки Настанови Can-SCIP. Метою проведення зовнішнього рецензування було зібрати інформацію як про загальне враження рецензента від Настанови, так і про конкретні зауваження, що стосуються наступних питань: обґрунтованість, актуальність, обізнаність з новою інформацією, доказами або проблемами, сфера застосування та мета, залучення зацікавлених сторін, строгість методів і чіткість викладу відповідно до деяких питань інструменту AGREE II. Керівний комітет розглянув зміни до Настанови Can-SCIP на основі пропозицій та коментарів зовнішніх рецензентів, відгуків експертної групи, а також цілей та структури клінічних настанов. 1 Graham ID, Harrison MB. Evaluation and adaptation of clinical practice guidelines. Evidence-based Nursing. 2005;8:68-72.