U - МОБІЛЬНІСТЬ НА КРІСЛІ КОЛІСНОМУ
U.1.1
Оцінювання мобільності на кріслі колісному повинен проводити кваліфікований фахівець, який може призначати крісла колісні та має досвід роботи з особами із ураженням спинного мозку, фізичним терапевтом та/або ерготерапевтом. (Адаптація OTA 2013, с.13; Рівень C)
U.1.2
Фахівець повинен оцінити функціонування потенційного користувача крісла колісного, врахувати цілі та середовище особи, залучити особу із ураженням спинного мозку та інших значущих осіб, застосувати клінічне мислення, обґрунтовувати свої рішення на результатах досліджень, зберігати відповідні записи про втручання та за потреби консультуватися з іншими спеціалістами. (Адаптація OTA 2013, с.13; Рівень C)
U.1.3
Оцінювання для призначення крісла колісного або асистивного засобу з електроприводом або скутера повинно включати випробування протягом достатнього періоду часу при виконанні діяльності в середовищі, яке є звичним і важливим для особи із ураженням спинного мозку та її доглядача (включаючи домашні умови або подібне середовище, а також види транспорту, якими, як очікується, буде користуватися особа). (Адаптація OTA 2013, с.23; Рівень C)
U.1.4
При оцінюванні для призначення крісла колісного або скутера слід враховувати систему сидіння та її сумісність з кріслом колісним. Для осіб із складними потребами, пов'язаними із сидінням та контролем, слід розглянути варіант скерувати їх до фахівця з сидіння. (Адаптація OTA 2013, с.24; Рівень В)
U.1.5
Фахівець з досвідом роботи з ураженням спинного мозку повинен повторно оцінити рівень задоволеності та безпеки через 3 місяці після придбання крісла колісного, та за потреби під час кожного наступного візиту. (Адаптація OTA 2013, с.24; Рівень С)
U.1.6
Перед та під час випробувань крісла колісного або скутера фахівець, який знається на ураженні спинного мозку, повинен взяти до уваги поведінку, психологічний стан, когнітивний стан та навички сприйняття особи, розглядаючи ймовірність заподіяння шкоди самій особі або іншим, та скерувати її за потреби до відповідного фахівця охорони здоров'я. (Адаптація OTA 2013, с.28; Рівень С)
U.1.7
У випадках, коли особа із ураженням спинного мозку не спроможна когнітивно та перцептивно самостійно керувати кріслом колісним із електроприводом у різних середовищах або протягом тривалого часу, слід розглянути варіант встановлення системи управління для особи, що допомагає, а також для клієнта. (Адаптація OTA 2013, с.29; Рівень С)
U.1.8
При виявленні порушень зору або слуху, скеровуйте осіб із ураженням спинного мозку до інших спеціалізованих фахівців (наприклад, оптометриста, офтальмолога, аудіолога, тренерів з мобільності). (Адаптація OTA 2013, с.31; Рівень С)
U.1.9
Особу з ураженням спинного мозку потрібно навчити технікам компенсації, якщо вона має порушення зору, а також потрібно проаналізувати безпеку застосування засобу в тому середовищі, де він буде застосовуватися, включаючи дорогу. (Адаптація OTA 2013, с.31; Рівень С)
U.1.10
Фахівець із досвідом лікування ураження спинного мозку повинен розповісти особі, яка користується кріслом колісним, та її доглядачу про ризики болю та травми верхніх кінцівках, засоби попередження та лікування для мінімізації ризику, а також про потребу підтримувати себе в формі. (Адаптація OTA 2013, с.38; Рівень С)
U.1.11
Особу із ураженням спинного мозку та доглядача потрібно проінформувати, що алкоголь, марихуана, рецептурні лікарські засоби (якщо актуально) та незаконні наркотики можуть вплинути на їхню здатність безпечно керувати кріслом колісним або скутером. (Адаптація OTA 2013, с.40; Рівень С)
U.1.12
Фахівці з ураження спинного мозку повинні призначити системи сидіння з урахуванням індивідуальних особливостей та результатів обстеження. (Адаптація OTA 2013, с.46; Рівень С)
U.1.13
Фахівці з ураження спинного мозку повинні врахувати особистісні фактори, заняття та характеристики крісла колісного під час розгляду та оцінювання крісла колісного для комфортного сидіння та переміщення особи: особистісні фактори, заняття та характеристики крісла колісного. (Адаптація OTA 2013, с.47; Рівень В)
U.1.14
До факторів, які потрібно врахувати відноситься опора стоп що впливає на стабільність тазу та постави, та можливості відновлювати кращу поставу. Опора стоп може досягатися за рахунок порушення симетрії постави, що може мати довготермінові наслідки для опорно-рухового апарату. (OTA 2013, с.54; Рівень C)
U.1.15
Для користувачів крісла колісного зі зниженою функцією верхніх кінцівок слід розглянути можливість використання коліс з електроприводом для крісла колісного, оскільки вони можуть покращити функціональну мобільність та продуктивність осіб. (OTA 2013, с.54; Рівень В)
U.1.16
Фахівці з ураження спинного мозку повинні оцінити паттерн траєкторії руху руки під час приведення в рух крісла колісного, положення, яке використовується, витрати енергії та ефективність, а також визначити оптимальне крісло колісне та паттерн приведення його в рух, щоб мінімізувати ризик травмування верхніх кінцівок усіх осіб із ураженням спинного мозку, які користуються кріслом колісним з ручним керуванням. (CAN-SCIP 2020; Рівень C)
U.1.17
До реабілітаційної виписки фахівець, який має досвід роботи з ураженням спинного мозку, повинен сприяти наданню індивідуального навчання для клієнта/доглядача щодо крісел колісних або скутерів для вдосконалення навичок та продуктивності. (Адаптація OTA 2013, с.60; Рівень А)
U.1.18
Рекомендуємо включити в програму навчання щодо крісел колісних для осіб із ураженням спинного мозку наступне: елементи навчання, практичні заняття, та заняття в громаді/потенційному середовищі, які проводить досвідчений фахівець з ураження спинного мозку. (Адаптація OTA 2013, с.60; Рівень A)
U.1.19
Як мінімум, новачок, який користується кріслом колісним або скутером, повинен пройти навчання у фахівця, який має досвід роботи з ураженням спинного мозку, щодо користування кріслом колісним, що триває в середньому 3-4 години протягом декількох тижнів, приблизно 30-хвилинними сесіями. Практичні заняття проводяться на додаток до індивідуальних тренувань. (Адаптація OTA 2013, с.61; Рівень А)
U.1.20
Очні заняття з навичок користування кріслом колісним повинні проводитись переважно індивідуально, хоча практичні заняття можуть бути в парі або в форматі «рівний — рівному». (Адаптація OTA 2013, с.62; Рівень В)
U.1.21
Терапевт повинен забезпечити надання особі із ураженням спинного мозку інформації про варіанти технічного обслуговування та ремонту, а також про те, до кого можна звернутися. (OTA 2013, с.72; Рівень C)
U.1.22
Терапевт повинен повідомити особі із ураженням спинного мозку та доглядачу, що крісло колісне або скутер повинні принаймні один раз пройти технічне обслуговування до моменту закінчення строку гарантії виробника. (Адаптація OTA 2013, с.72; Рівень С)