D - ВІЗУАЛІЗАЦІЙНА ДІАГНОСТИКА

Ми рекомендуємо виконати КТ хребта, якщо:

1. є показання згідно з канадським правилом шийного відділу хребта (Canadian C‐spine rule) або,
2. є сильна підозра на ушкодження грудного або попереково-крижового відділів хребта, що пов'язана з анормальними неврологічними ознаками або симптомами.

Для проведення інструментальної візуалізації дорослих пацієнтів (старших 16 років) з черепно-мозковою травмою та підозрою на ушкодження шийного відділу хребта, слід дотримуватися рекомендацій розділу 1.5 настанов NICE з черепно-мозкової травми:
При проведенні обстежень ушкоджень шийного відділу хребта:

1. Bпам'ятайте, що, як мінімум, КТ має охоплювати всі ділянки, які викликають занепокоєння або є невизначеними за рентгенівськими або клінічними показниками.
2. забезпечте можливість мультипланарного (багатоплощинного) переформатування та інтерактивного перегляду КТ-знімків шийного відділу хребта.
3. магнітно-резонансна томографія показана, якщо є неврологічні ознаки й симптоми, які пов’язані з шийним відділом хребта. Якщо є підозра на ушкодження судин (наприклад, зміщення хребців, або перелом із залученням поперечних отворів (foramina transversaria) або відростків (lateral processes), або вертебробазилярний синдром), то для оцінки такого ушкодження можна провести КТ або МРТ-ангіографію судин шиї.
4. під час проведення КТ у пацієнтів з черепно-мозковою травмою планово перевіряйте в режимі «кісткове вікно» (bone window) зону потиличного виростка (condylus occipitalis). Сучасні апарати КТ здатні зробити реконструкцію стандартних знімків голови за кістковим алгоритмом високої роздільної здатності.
5. якщо пацієнт отримав травму через дію високої кінетичної енергії або у пацієнта ознаки паралічу нижніх черепно-мозкових нервів, зверніть особливу увагу на зону великого потиличного отвору (foramen magnum). Поки пацієнт знаходиться на столі томографа, за потреби проведіть додаткову візуалізацію з високою роздільною здатністю для фронтального та сагітального переформатування.
6. Критерії проведення КТ-сканування шийного відділу хребта у дорослих:
   1. якщо дорослий отримав черепно-мозкову травму та має будь-який з факторів ризику, зазначених нижче, виконайте КТ-сканування шийного відділу хребта протягом години після виявлення таких факторів ризику:
   2. оцінка за Шкалою коми Глазго менше ніж 13 балів під час первинного обстеження.
   3. пацієнт був інтубований.
   4. простих рентгенівських знімків недостатньо (наприклад, на них не видно бажану область).
   5. прості рентгенівські знімки викликають підозру або абсолютно анормальні.
   6. терміново потрібно остаточне встановлення діагнозу «ушкодження шийного відділу хребта» (наприклад, перед операцією).
   7. пацієнту проводять сканування інших ділянок тіла в зв'язку із черепно-мозковою травмою або множинною травмою.
   8. пацієнт у свідомості та стабільний, є клінічна підозра на ушкодження шийного відділу хребта, та будь-яка наявність з наведених нижче факторів:
      1. вік — 65 років або більше
      2. небезпечний механізм ушкодження (падіння з висоти понад 1 метр або 5 сходинок; осьове навантаження на голову, наприклад, пірнання; зіткнення з автотранспортним засобом на високій швидкості; ДТП з перевертанням; випадіння з автотранспортного засобу; аварія снігохода, квадроцикла або гідроцикла,; зіткнення з велосипедистом)
      3. фокальний периферичний неврологічний дефіцит
      4. парестезія верхніх або нижніх кінцівок.
   Попередній письмовий рентгенологічний звіт повинен бути готовий протягом 1 години після проведення сканування.
7. При обстеженні амплітуди руху шиї:
   1. пам'ятайте, що у дорослих, які перенесли черепно-мозкову травму і у яких є клінічна підозра на ураження шийного відділу хребта, безпечно обстежити амплітуду руху в шиї до візуалізації можна тільки за відсутності факторів високого ризику (див. рекомендації 1.5.8,1.5.11 і 1.5.12) та за наявності щонайменше 1 з наведених нижче характеристик низького ступеня ризику. Пацієнт:
      1. потрапив у звичайне попутне зіткнення автомобілів між собою
      2. перебуває в зручному сидячому положенні у відділенні невідкладної допомоги
      3. може ходити весь час з моменту отримання травми
      4. немає больових відчуттів у районі серединної лінії шийного відділу хребта
      5. має віддалені від моменту травми больові відчуття в шиї.

Комп'ютерна томографічна ангіографія (КТА) рекомендується для проведення скринінгу окремих пацієнтів, які отримали тупу травму шийного відділу й відповідають модифікованим критеріям скринінгу Денвер щодо підозри на пошкодження хребетної артерії).
Модифіковані критерії скринінгу Деневер при цереброваскулярних тупих ушкодженях:
Латеральний неврологічний дефіцит (який не можна пояснити за даними КТ голови)

1. інфаркт головного мозку за даними КТ
2. гематома м'яких тканин шиї (яка не поширюється)
3. масивна носова кровотеча
4. анізокорі́я/синдром Горнера
5. оцінка за Шкалою коми Глазго < 8 за відсутності значущих результатів КТ
6. перелом шийного відділу хребта
7. перелом основи черепа
8. тяжкі переломи кісток лицевого черепа (Le Forte II або III)
9. сліди від паску безпеки над ключицею
10. шум або пульсація в області шиї

Якщо пацієнт у свідомості, має біль або больові відчуття в області шиї, та має нормальні КТ-зображення високої якості або рентгенівські знімки у трьох проекціях (із додатковою КТ, якщо є показання), то варто взяти до уваги такі рекомендації:

1. продовжити іммобілізацію шийного відділу хребта до зникнення симптомів
2. припинити іммобілізацію шийного відділу хребта після отримання рентгену, що свідчить про нормальне динамічне згинання/розгинання
3. припинити іммобілізацію шийного відділу хребта після нормального результату магнітно-резонансної томографії (МРТ), отриманого протягом 48 годин після ушкодження (обмежені та суперечливі медичні докази класу ІІ і класу ІІІ) або
4. припинити іммобілізацію шийного відділу хребта на розсуд лікуючого лікаря.

Для пацієнта з оглушенням або в стані, який не можна оцінити, із нормальною високоякісною КТ або нормальною серією рентгенівських знімків шийного відділу хребта у трьох проекціях, потрібно врахувати такі рекомендації:

1. продовжити іммобілізацію шийного відділу хребта до зникнення симптомів
2. припинити іммобілізацію шийного відділу хребта після нормального результату дослідження МРТ, отриманого протягом 48 годині після ушкодження (обмежені або суперечливі медичні докази класу ІІ і класу ІІІ), або
3. припинити іммобілізацію шийного відділу хребта на розсуд лікуючого лікаря.